вирулювання

виру́лювання

-я, с.

Дія за знач. вирулювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирулювання — виру́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирулювання — ВИРУ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виру́лювати. Усі стежили за вирулюванням літака на злітну смугу (з газ.). Словник української мови у 20 томах