1. Словник української мови у 20 томах

вирулювання

ВИРУ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виру́лювати.

Усі стежили за вирулюванням літака на злітну смугу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирулювання — виру́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирулювання — -я, с. Дія за знач. вирулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови