вис

вис

іменник чоловічого роду

вправа; положення тіла гімнаста

Значення в інших словниках

1. вис — -у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., за якої тіло гімнаста набирає висячого положення. || Висяче положення тіла гімнаста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вис — ВИС, у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., під час якої тіло гімнаста набирає висячого положення. Вис досить часто входить у довільні програми гімнастів старших розрядів (із журн.); // Висяче положення тіла гімнаста.  Словник української мови у 20 томах
3. вис — ВИС, у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., при якій тіло гімнаста набирає висячого положення; // Висяче положення тіла гімнаста.  Словник української мови в 11 томах