вис
ВИС, у, ч., спорт.
Вправа на брусах, перекладині і т. ін., під час якої тіло гімнаста набирає висячого положення.
Вис досить часто входить у довільні програми гімнастів старших розрядів (із журн.);
// Висяче положення тіла гімнаста.
Положення вису й упору звичайно фіксується на прямих руках, спуск у вис виконується довільно (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)