вис
ВИС, у, ч., спорт.
Вправа на брусах, перекладині і т. ін., під час якої тіло гімнаста набирає висячого положення.
Вис досить часто входить у довільні програми гімнастів старших розрядів (із журн.);
// Висяче положення тіла гімнаста.
Положення вису й упору звичайно фіксується на прямих руках, спуск у вис виконується довільно (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вис — вис іменник чоловічого роду вправа; положення тіла гімнаста Орфографічний словник української мови
- вис — -у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., за якої тіло гімнаста набирає висячого положення. || Висяче положення тіла гімнаста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вис — ВИС, у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., при якій тіло гімнаста набирає висячого положення; // Висяче положення тіла гімнаста. Словник української мови в 11 томах