вирішувач

ВИРІ́ШУВАЧ, а, ч.

1. рідко. Той, хто намагається щось вирішувати або має вирішальний голос, повноваження.

У числі користувачів соціальних мереж є категорія людей, яких умовно називають вирішувачами проблем. Це люди, які шукають корисну інформацію і діляться нею чи описують свій досвід (з газ.).

2. інформ. Комп'ютерна програма, признач. для розв'язування різноманітних (перев. математичних) задач.

Універсальний математичний вирішувач генерує рішення введених прикладів за кілька секунд (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішувач — -а, ч. 1》 Той, хто щось вирішує. 2》 Той, хто має вирішальний голос, повноваження. Великий тлумачний словник сучасної мови