вирішувач

вирі́шувач

-а, ч.

1》 Той, хто щось вирішує.

2》 Той, хто має вирішальний голос, повноваження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішувач — ВИРІ́ШУВАЧ, а, ч. 1. рідко. Той, хто намагається щось вирішувати або має вирішальний голос, повноваження. У числі користувачів соціальних мереж є категорія людей, яких умовно називають вирішувачами проблем. Словник української мови у 20 томах