1. Словник української мови в 11 томах

вис

ВИС, у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., при якій тіло гімнаста набирає висячого положення;

// Висяче положення тіла гімнаста.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вис — вис іменник чоловічого роду вправа; положення тіла гімнаста Орфографічний словник української мови
  2. вис — -у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., за якої тіло гімнаста набирає висячого положення. || Висяче положення тіла гімнаста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вис — ВИС, у, ч., спорт. Вправа на брусах, перекладині і т. ін., під час якої тіло гімнаста набирає висячого положення. Вис досить часто входить у довільні програми гімнастів старших розрядів (із журн.); // Висяче положення тіла гімнаста. Словник української мови у 20 томах