Орфографічний словник української мови

висалювання

виса́лювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. висалювання — -я, с. Виділення речовини з розчину додаванням іншої речовини, якій властива більша розчинність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. висалювання — ВИСА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виса́лювати. При смаженні пісної телятини не треба забувати про висалювання сковороди – інакше м'ясо пригорить або буде сухим (із журн.).  Словник української мови у 20 томах