висалювання

виса́лювання

-я, с.

Виділення речовини з розчину додаванням іншої речовини, якій властива більша розчинність.

Значення в інших словниках

1. висалювання — виса́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. висалювання — ВИСА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виса́лювати. При смаженні пісної телятини не треба забувати про висалювання сковороди – інакше м'ясо пригорить або буде сухим (із журн.).  Словник української мови у 20 томах