високоблагородіє

високоблагоро́діє

іменник середнього роду

у дореволюційній Росії – титулування високих за чином військових і урядових службовців, а також форма звертання до них

арх.

Значення в інших словниках

1. високоблагородіє — -я, с., заст. Шанобливе звертання солдатів і матросів до старшого офіцера армії та флоту у Російській імперії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. високоблагородіє — ВИСОКОБЛАГОРО́ДІЄ, я, с., перев. із займ. ваше, його, їх, іст. У дореволюційній Росії – титулування штаб-офіцерів: майора, підполковника, полковника та інших рівних їм чинів, а також форма звертання до них.  Словник української мови у 20 томах