високоблагородіє

високоблагоро́діє

-я, с., заст.

Шанобливе звертання солдатів і матросів до старшого офіцера армії та флоту у Російській імперії.

Значення в інших словниках

1. високоблагородіє — високоблагоро́діє іменник середнього роду у дореволюційній Росії – титулування високих за чином військових і урядових службовців, а також форма звертання до них арх.  Орфографічний словник української мови
2. високоблагородіє — ВИСОКОБЛАГОРО́ДІЄ, я, с., перев. із займ. ваше, його, їх, іст. У дореволюційній Росії – титулування штаб-офіцерів: майора, підполковника, полковника та інших рівних їм чинів, а також форма звертання до них.  Словник української мови у 20 томах