висолоплювати

висоло́плювати

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. висолоплювати — (язика) вистромляти, вистромлювати, вивалювати.  Словник синонімів Караванського
2. висолоплювати — -юю, -юєш, недок., висолопити, -плю, -пиш; мн. висолоплять; док., перех., розм. Висувати, вивалювати назовні з рота, пащі (язик).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висолоплювати — ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СОЛОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́солоплять; док., що, розм. Висувати, вивалювати назовні з рота, пащі (про язик). Дядьки пищали, вищали, висолоплювали язики, вищиряли зуби (І.  Словник української мови у 20 томах
4. висолоплювати — див. висувати  Словник синонімів Вусика
5. висолоплювати — ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док.  Словник синонімів української мови
6. висолоплювати — ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СОЛОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́солоплять; док., перех., розм. Висувати, вивалювати назовні з рота, пащі (язик). Дядьки пищали, вищали, висолоплювали язики, вищиряли зуби (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. висолоплювати — Висолоплювати, -плюю, -єш сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.  Словник української мови Грінченка