височенно височе́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках височенно — ВИСОЧЕ́ННО. Присл. до височе́нний. [Семен Мельниченко:] Он сояшник [соняшник] як височенно вигнався (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах