витичувати —
Вити́чувати: — вказувати [29]
Словник з творів Івана Франка
витичувати —
-ую, -уєш, недок., витичити, -чу, -чиш, док., перех., діал. Намічати, прокладати пряму лінію на поверхні землі, за допомогою тичок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
витичувати —
ВИТИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТИЧИТИ, чу, чиш, док., що, діал. 1. Намічати, прокладати пряму лінію на поверхні землі за допомогою тичок. Мій батько сам витичував її [дорогу] на протязі п'ятьох миль (І.
Словник української мови у 20 томах
витичувати —
вити́чувати 1. указувати (ст) 2. → витикати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
витичувати —
ТИЧКУВА́ТИ (ставити тички для позначення чогось), ВИТИ́ЧУВАТИ, ПРОВІ́ШУВАТИ, ВІШИ́ТИ, ВИВІ́ШУВАТИ. — Док.: ви́тичкувати, ви́тичити, провіши́ти, ви́вішити. — Пор. ти́чка.
Словник синонімів української мови
витичувати —
ВИТИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТИЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Намічати, прокладати пряму лінію на поверхні землі з допомогою тичок. Бенедьо працював цілими днями при своїй фабриці, витичував плани будинків (Фр., V, 1951, 356).
Словник української мови в 11 томах