витичувати
ВИТИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТИЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Намічати, прокладати пряму лінію на поверхні землі з допомогою тичок.
Бенедьо працював цілими днями при своїй фабриці, витичував плани будинків (Фр., V, 1951, 356).
Словник української мови (СУМ-11)