витребенькувати —
-ую, -уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
витребенькувати —
ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Ганна Барвінок); – Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв'язали руки, то зараз і почне витребенькувати...
Словник української мови у 20 томах
витребенькувати —
див. вередувати; лінитися; пустувати
Словник синонімів Вусика
витребенькувати —
ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
витребенькувати —
ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
витребенькувати —
Витребенькувати, -кую, -єш гл. Прихотничать, привередничать.
Словник української мови Грінченка