Орфографічний словник української мови

вихоплений

ви́хоплений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вихоплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихопити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихоплений — ВИ́ХОПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хопити. Кругом діда стояло вже кількох [кілька] парубків з головнями, вихопленими з огня (Б. Лепкий); Шуліка вихоплених курчат до віку не вертає (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. вихоплений — Ви́хоплений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вихоплений — ВИ́ХОПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хопити. Козак, з вихопленим ножем у руках, схилився над нею (Вовчок, Вибр. тв., 1937, 167); Там трапляються щонайменше сторінки, а то й цілі ролі, немов живцем вихоплені з дійсності (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах