вихоплений

ВИ́ХОПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́хопити.

Кругом діда стояло вже кількох [кілька] парубків з головнями, вихопленими з огня (Б. Лепкий);

Шуліка вихоплених курчат до віку не вертає (Т. Осьмачка);

Там трапляються щонайменше сторінки, а то й цілі ролі, немов живцем вихоплені з дійсності (Леся Українка);

* Образно. Якось дивно відчувати себе вихопленим з шумного виру, з оточення, створеного людським розумом та руками (Ю. Шовкопляс);

// ви́хоплено, безос. пред.

Прагу було врятовано .. З важких фугасів, що дрімали попід влтавськими мостами та під фундаментами міста, в останню мить було вихоплено запали (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. вихоплений — ви́хоплений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вихоплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихопити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихоплений — Ви́хоплений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вихоплений — ВИ́ХОПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хопити. Козак, з вихопленим ножем у руках, схилився над нею (Вовчок, Вибр. тв., 1937, 167); Там трапляються щонайменше сторінки, а то й цілі ролі, немов живцем вихоплені з дійсності (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах