вихоплений

ВИ́ХОПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́хопити.

Кругом діда стояло вже кількох [кілька] парубків з головнями, вихопленими з огня (Б. Лепкий);

Шуліка вихоплених курчат до віку не вертає (Т. Осьмачка);

Там трапляються щонайменше сторінки, а то й цілі ролі, немов живцем вихоплені з дійсності (Леся Українка);

* Образно. Якось дивно відчувати себе вихопленим з шумного виру, з оточення, створеного людським розумом та руками (Ю. Шовкопляс);

// ви́хоплено, безос. пред.

Прагу було врятовано .. З важких фугасів, що дрімали попід влтавськими мостами та під фундаментами міста, в останню мить було вихоплено запали (О. Гончар).