вихрест

ви́хрест

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. вихрест — і вихрист, -а, ч. Той, хто перейшов у християнство з іншої релігії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вихрест — ВИ́ХРЕСТ, а, ч. Той, хто перейшов у християнство з іншої релігії. А то – беззубий, говорливий, Сухий, невірний, як шкелет, І лисий, і брехун сварливий? То вихрест (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вихрест — ВИ́ХРЕСТ, а, ч., заст. Той, хто перейшов у християнство з іншої релігії. А то — беззубий, говорливий, Сухий, невірний, як шкелет, І лисий, і брехун сварливий? То вихрест (Котл., І, 1952, 252).  Словник української мови в 11 томах
4. вихрест — Ви́хрест, -та м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. Вас. 209. То вихрест із жидів Авлет. Котл. Ен. VI. 19.  Словник української мови Грінченка