Орфографічний словник української мови

вихрещений

ви́хрещений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вихрещений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихрестити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихрещений — ВИ́ХРЕЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хрестити. Була вихрещеною.., бездітна і на одно око цілком сліпа (О. Кобилянська); Сам пан полковник Джалалій татарин, вихрещений і вихований козаками, тепер воює за справу православного люду християнського (Р.  Словник української мови у 20 томах
  3. вихрещений — ВИ́ХРЕЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хрестити. Була вихрещеною.., бездітна і на одно око цілком сліпа (Коб., II, 1956, 119); Юлай, вихрещений калмик, зробив комендантові важливе донесення (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 69).  Словник української мови в 11 томах