вихрещений

ВИ́ХРЕЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хрестити.

Була вихрещеною.., бездітна і на одно око цілком сліпа (Коб., II, 1956, 119);

Юлай, вихрещений калмик, зробив комендантові важливе донесення (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 69).

Значення в інших словниках

1. вихрещений — ви́хрещений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вихрещений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихрестити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихрещений — ВИ́ХРЕЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хрестити. Була вихрещеною.., бездітна і на одно око цілком сліпа (О. Кобилянська); Сам пан полковник Джалалій татарин, вихрещений і вихований козаками, тепер воює за справу православного люду християнського (Р.  Словник української мови у 20 томах