Орфографічний словник української мови

вичерпання

ви́черпання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вичерпання — -я, с. Дія за знач. вичерпати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вичерпання — ВИ́ЧЕРПАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́черпати. Депресивний стан у людини залежить найчастіше не від вичерпання енергії, а від надміру її (В. Підмогильний); Вичерпання повністю важливої теми ще не може зробити твір потрібним і цікавим для глядача (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вичерпання — ВИ́ЧЕРПАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́черпати 2. Вичерпання повністю важливої теми ще не може зробити твір потрібним і цікавим для глядача (Мист., 5, 1957, 55).  Словник української мови в 11 томах