вичерпання
ВИ́ЧЕРПАННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́черпати.
Депресивний стан у людини залежить найчастіше не від вичерпання енергії, а від надміру її (В. Підмогильний);
Вичерпання повністю важливої теми ще не може зробити твір потрібним і цікавим для глядача (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)