вичерпаний
ВИ́ЧЕРПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́черпати.
Іцко пригадав собі, що .. є стара, давно вичерпана від нафтових засобів яма (І. Франко);
– Питання вичерпане, – сказав пілот пересохлими губами (Ю. Яновський);
// ви́черпано, безос. пред.
Дискусію було вичерпано без зайвих слів (І. Багряний);
Відчувши, що розмову вичерпано, Богданко торкнув острогами коня і рушив, побажавши полянам щасливої путі (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)