1. Словник української мови у 20 томах

вичерпаний

ВИ́ЧЕРПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́черпати.

Іцко пригадав собі, що .. є стара, давно вичерпана від нафтових засобів яма (І. Франко);

– Питання вичерпане, – сказав пілот пересохлими губами (Ю. Яновський);

// ви́черпано, безос. пред.

Дискусію було вичерпано без зайвих слів (І. Багряний);

Відчувши, що розмову вичерпано, Богданко торкнув острогами коня і рушив, побажавши полянам щасливої путі (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичерпаний — ви́черпаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вичерпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичерпати. || вичерпано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичерпаний — Ви́черпаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вичерпаний — ВИ́ЧЕРПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́черпати. Іцко пригадав собі, що.. є стара, давно вичерпана від нафтових засобів яма (Фр., VIII, 1952, 413); — Питання вичерпане, — сказав пілот пересохлими губами (Ю. Янов., І, 1954, 48). Словник української мови в 11 томах