1. Словник української мови у 20 томах

вичерпання

ВИ́ЧЕРПАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́черпати.

Депресивний стан у людини залежить найчастіше не від вичерпання енергії, а від надміру її (В. Підмогильний);

Вичерпання повністю важливої теми ще не може зробити твір потрібним і цікавим для глядача (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичерпання — ви́черпання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вичерпання — -я, с. Дія за знач. вичерпати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичерпання — ВИ́ЧЕРПАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́черпати 2. Вичерпання повністю важливої теми ще не може зробити твір потрібним і цікавим для глядача (Мист., 5, 1957, 55). Словник української мови в 11 томах