вичерпаність

ВИ́ЧЕРПАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. ви́черпаний.

Не помітила [Євпраксія] вичерпаності Генріхової, його передчасних старощів, не знала, що входить по саму шию в мертві води високих державних клопотів, де для людських пристрастей немає ні місця, ні часу, ні снаги (П. Загребельний);

Ці хвилі ослабу [ослаблення] й вичерпаності минали поки що швидко – клопотів у неї була повна голова, руки не встигали переробити всієї роботи (Валерій Шевчук).