вичерпаний
ВИ́ЧЕРПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́черпати.
Іцко пригадав собі, що.. є стара, давно вичерпана від нафтових засобів яма (Фр., VIII, 1952, 413);
— Питання вичерпане, — сказав пілот пересохлими губами (Ю. Янов., І, 1954, 48).
Словник української мови (СУМ-11)