вишарець

ви́шарець

іменник чоловічого роду

торішня трава

діал.

Значення в інших словниках

1. вишарець — ВИ́ШАРЕЦЬ, рцю, ч., діал. Зменш. до ви́шар. Ранкова роса тільки зараз воложила вишарець (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
2. вишарець — ВИ́ШАРЕЦЬ, рцю, ч., діал. Зменш. до ви́шар. Ранкова роса тільки зараз воложила вишарець (Ле, Ю. Кудря, 1956, 320).  Словник української мови в 11 томах