вишарець

ВИ́ШАРЕЦЬ, рцю, ч., діал. Зменш. до ви́шар.

Ранкова роса тільки зараз воложила вишарець (Ле, Ю. Кудря, 1956, 320).

Значення в інших словниках

1. вишарець — ви́шарець іменник чоловічого роду торішня трава діал.  Орфографічний словник української мови
2. вишарець — ВИ́ШАРЕЦЬ, рцю, ч., діал. Зменш. до ви́шар. Ранкова роса тільки зараз воложила вишарець (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах