вишар
ВИ́ШАР, у, ч., діал. Торішня трава.
І на диво всім, заговорила Мелашка, розігнувшись від посланої по вишарі [вишару] скатертини (Ле, Наливайко, 1957, 13).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ШАР, у, ч., діал. Торішня трава.
І на диво всім, заговорила Мелашка, розігнувшись від посланої по вишарі [вишару] скатертини (Ле, Наливайко, 1957, 13).
Словник української мови (СУМ-11)