вишар

Ви́шар, -ру

м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.

Значення в інших словниках

1. вишар — ви́шар іменник чоловічого роду торішня трава діал.  Орфографічний словник української мови
2. вишар — -у, ч., діал. Торішня трава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишар — ВИ́ШАР, у, ч., діал. Торішня трава. І на диво всім, заговорила Мелашка, розігнувшись від посланої по вишарі скатертини (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. вишар — ВИ́ШАР, у, ч., діал. Торішня трава. І на диво всім, заговорила Мелашка, розігнувшись від посланої по вишарі [вишару] скатертини (Ле, Наливайко, 1957, 13).  Словник української мови в 11 томах