вказник

вка́зник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. вказник — вказувати, вказуватися див. указник, указувати і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вказник — ВКА́ЗНИК див. ука́зник.  Словник української мови у 20 томах
3. вказник — НАСТА́ВНИК (той, хто наставляє, дає напучення), МЕ́НТОР книжн. заст., ірон., НАПУ́ТНИК заст.; УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), МЕТР книжн. заст., ірон.  Словник синонімів української мови
4. вказник — ВКА́ЗНИК, ВКА́ЗУВАТИ, ВКА́ЗУВАТИСЯ див. ука́зник, ука́зувати і т. д.  Словник української мови в 11 томах