вкладання —
[ўкладан':а] = укладання I -н':а (уміщення, складання)
Орфоепічний словник української мови
вкладання —
I (укладання), -я, с. Дія за знач. вкладати I. II див. укладання I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вкладання —
ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вклада́ти¹. Котлета остаточно формується після вкладання малого філе у велике (з навч. літ.); Перед вкладанням фанери на стяжку стелиться гідроізоляційна плівка (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
вкладання —
ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вклада́ти¹. Вкладання коштів у будівництво. ВКЛАДА́ННЯ² див. уклада́ння¹.
Словник української мови в 11 томах