Орфографічний словник української мови

владарювати

владарюва́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. владарювати — Панувати, володарювати, владувати, царювати, урядувати, правувати, порядкувати, фам. орудувати, верховодити.  Словник синонімів Караванського
  2. владарювати — -юю, -юєш, недок., уроч. Те саме, що володарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владарювати — ВЛАДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., уроч. Те саме, що володарюва́ти. – А до чого ж тут кури? – каже цар, – нам не дано права владарювати над птахами, у птахів є свій цар (з казки); Богів з Олімпу марно тут і кликать, тут владарюють інші вже боги (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. владарювати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
  5. владарювати — ПАНУВА́ТИ (мати владу над ким-, чим-небудь), ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ВЛАДИ́ЧИТИ заст. Народився Гордій з давнього панського роду, що звик панувати над мужиком і так виробив у собі цю потребу панувати...  Словник синонімів української мови
  6. владарювати — ВЛАДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., уроч. Те саме, що володарюва́ти. — А до чого ж тут кури? — каже цар, — нам не дано права владарювати над птахами, у птахів є свій цар (Укр..  Словник української мови в 11 томах