вліжно —
(уліжно), присудк. сл. Зручно лежати, можна полежати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вліжно —
ВЛІ́ЖНО (УЛІ́ЖНО), пред. Зручно лежати, можна полежати. Хоч не в'їжно, так уліжно (Номис); Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в'їжно, так вліжно (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
вліжно —
ВЛІ́ЖНО (УЛІ́ЖНО), присудк. сл. Зручно лежати, можна полежати. Хоч не в’їжно, так уліжно (Номис, 1864, № 10387); Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в’їжно, так вліжно (Стельмах, І, 1962, 560).
Словник української мови в 11 томах