вліжно
ВЛІ́ЖНО (УЛІ́ЖНО), присудк. сл. Зручно лежати, можна полежати.
Хоч не в’їжно, так уліжно (Номис, 1864, № 10387);
Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в’їжно, так вліжно (Стельмах, І, 1962, 560).
Словник української мови (СУМ-11)