вовчище

вовчи́ще

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Значення в інших словниках

1. вовчище — -а, ч. Збільш. до вовк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вовчище — ВОВЧИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до вовк 1. Тікайте, бо йде вовчище-помелище (Сл. Гр.); Раз на лови йду я радо, Аж гусей здибаю стадо. “Гуси, гуси, я вас з'їм!” Гуси кажуть: “Їж, Вовчище! Лиш хвилиночку пожди ще, Помолиться дай нам всім!” (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вовчище — див. вовк  Словник синонімів Вусика
4. вовчище — ВОВЧИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до вовк 1. Тікайте, бо йде вовчище-помелище (Сл. Гр.); Знадобився ще один постріл, перш ніж материй вовчище висолопив язика (Літ. Укр., 29.І 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах
5. вовчище — Вовчище, -ща м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище. Рудч. Ск. I. 17.  Словник української мови Грінченка