Значення в інших словниках
-
вовчище —
вовчи́ще іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
вовчище —
-а, ч. Збільш. до вовк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вовчище —
ВОВЧИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до вовк 1. Тікайте, бо йде вовчище-помелище (Сл. Гр.); Раз на лови йду я радо, Аж гусей здибаю стадо. “Гуси, гуси, я вас з'їм!” Гуси кажуть: “Їж, Вовчище! Лиш хвилиночку пожди ще, Помолиться дай нам всім!” (І.
Словник української мови у 20 томах
-
вовчище —
ВОВЧИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до вовк 1. Тікайте, бо йде вовчище-помелище (Сл. Гр.); Знадобився ще один постріл, перш ніж материй вовчище висолопив язика (Літ. Укр., 29.І 1965, 4).
Словник української мови в 11 томах
-
вовчище —
Вовчище, -ща м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище. Рудч. Ск. I. 17.
Словник української мови Грінченка