Орфографічний словник української мови

вогнедишний

вогнеди́шний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вогнедишний — огнедишний, -а, -е. Який викидає вогонь, гарячу лаву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вогнедишний — ВОГНЕДИ́ШНИЙ, а, е. 1. Який викидає вогонь, гарячу лаву. Танки прорвалися і чорними вогнедишними вежами посунули до невеличкого біленького міста – тактичної глибини оборони (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. вогнедишний — ВОГНЕДИ́ШНИЙ, а, е. Який викидає вогонь, гарячу лаву. Невипадково вулкани називаються вогнедишними горами (Фіз. геогр., 5, 1956, 101); Танки прорвалися і чорними вогнедишними вежами посунули до невеличкого біленького міста — тактичної глибини оборони (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 567).  Словник української мови в 11 томах