водолюб —
ВОДОЛЮ́Б, а, ч. 1. мн. Родина водяних жуків ряду твердокрилих. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (О. Донченко); Болотна черепаха живиться водяними слимаками, червами, плавунцями та водолюбами (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
водолюб —
ВОДОЛЮ́Б див. водолю́би.
Словник української мови в 11 томах