водолюб

водолю́б

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водолюб — ВОДОЛЮ́Б, а, ч. 1. мн. Родина водяних жуків ряду твердокрилих. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (О. Донченко); Болотна черепаха живиться водяними слимаками, червами, плавунцями та водолюбами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. водолюб — ВОДОЛЮ́Б див. водолю́би. Словник української мови в 11 томах