возвеличувати —
ВОЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВОЗВЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, ц.-с., уроч. Робити величним кого-, що-небудь; звеличувати, прославляти. Вадим насилу стримував свій гнів.
Словник української мови у 20 томах
возвеличувати —
див. хвалити
Словник синонімів Вусика
возвеличувати —
ПРОСЛАВЛЯ́ТИ кого (створювати популярність, славу комусь, чомусь, перев. описуючи в художньому творі, в пісні тощо), СЛА́ВИТИ, ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ВЕЛИЧА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ХВАЛИТИ рідше, УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ) уроч., УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ) уроч.
Словник синонімів української мови
возвеличувати —
ВОЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВОЗВЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., ц.-с., уроч. Прославляти. Поетеса [Леся Українка] возвеличувала найпрогресивніші ідеї людства — ідеї марксизму (Укр. літ., 9, 1957, 22); Возвеличу Малих отих рабів німих! (Шевч., II, 1953, 289).
Словник української мови в 11 томах