волого —
Присл. до вологий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
волого —
ВОЛО́ГО. Присл. до воло́гий. Великі гарні очі волого блищали на її білому обличчі (Л. Первомайський); Очі [коня] світились волого, і тяглись від них мокрі доріжки (В. Близнець); * Образно. Волого дихав папір, затримуючи в скоцюрблених жменьках краплі соків (Ю. Винничук).
Словник української мови у 20 томах
волого —
ВОЛО́ГО. Присл. до воло́гий. Великі гарні очі волого блищали на її білому обличчі (Перв., Материн.. хліб, 1960, 31).
Словник української мови в 11 томах