волого

ВОЛО́ГО.

Присл. до воло́гий.

Великі гарні очі волого блищали на її білому обличчі (Л. Первомайський);

Очі [коня] світились волого, і тяглись від них мокрі доріжки (В. Близнець);

* Образно. Волого дихав папір, затримуючи в скоцюрблених жменьках краплі соків (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. волого — воло́го прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. волого — Присл. до вологий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волого — ВОЛО́ГО. Присл. до воло́гий. Великі гарні очі волого блищали на її білому обличчі (Перв., Материн.. хліб, 1960, 31).  Словник української мови в 11 томах