Орфографічний словник української мови

волоток

волото́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. волоток — -тка, ч. Зменш. до волот.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волоток — ВОЛОТО́К, тка́, ч. Зменш. до во́лот. Цвіли [очерети], повикидавши свої пухкі, кучеряві волотки, легенькі, як пух (І. Нечуй-Левицький); В невисокому, але чистому, з повними волотками просі жагуче підпадьомкали перепелиці (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. волоток — див. багато; гроно  Словник синонімів Вусика
  4. волоток — ВОЛОТО́К, тка, ч. Зменш. до во́лот. Цвіли [очерети], повикидавши свої пухкі, кучеряві волотки, легенькі, як пух (Н.-Лев., III, 1956, 342); В невисокому, але чистому, з повними волотками просі жагуче підпадьомкали перепелиці (Коз., Нові Потоки, 1948, 136).  Словник української мови в 11 томах