ворожбитський — Орфографічний словник української мови

ворожбитський — -а, -е, заст. Прикм. до ворожбит. || Власт. ворожбитові. Великий тлумачний словник сучасної мови
ворожбитський — ВОРОЖБИ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ворожби́т, ворожби́тка і ворожби́тство. Читав [Філіпп] і твори Преторіуса, що славився тоді ворожбитськими штуками на цілий світ (О. Ільченко); Де-не-де гуркотить барабан і збуджує морозну тишу. Словник української мови у 20 томах
ворожбитський — Ворожби́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ворожбитський — ВОРОЖБИ́ТСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ворожби́т; // Власт. ворожбитові. Де-не-де гуркотить барабан і збуджує морозну тишу. Це шаман: танцює свій ворожбитський танець (Тулуб, Людолови, II, 1957, 589); Читав [Філіпп] і твори Преторіуса... Словник української мови в 11 томах