ворожбитський

ВОРОЖБИ́ТСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ворожби́т;

// Власт. ворожбитові.

Де-не-де гуркотить барабан і збуджує морозну тишу. Це шаман: танцює свій ворожбитський танець (Тулуб, Людолови, II, 1957, 589);

Читав [Філіпп] і твори Преторіуса, що славився тоді ворожбитськими штуками на цілий світ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 265).

Значення в інших словниках

1. ворожбитський — ворожби́тський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ворожбитський — -а, -е, заст. Прикм. до ворожбит. || Власт. ворожбитові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ворожбитський — ВОРОЖБИ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ворожби́т, ворожби́тка і ворожби́тство. Читав [Філіпп] і твори Преторіуса, що славився тоді ворожбитськими штуками на цілий світ (О. Ільченко); Де-не-де гуркотить барабан і збуджує морозну тишу.  Словник української мови у 20 томах
4. ворожбитський — Ворожби́тський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)